- безвітряний
- —————————————————————————————безві́трянийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безвітряний — а, е. Тихий, без вітру … Український тлумачний словник
безвітрий — а, е. Те саме, що безвітряний … Український тлумачний словник
безвітряність — ності, ж. Абстр. ім. до безвітряний … Український тлумачний словник
невітряний — а, е. Який не має вітру; затишний, безвітряний … Український тлумачний словник
тихий — а, е. 1) Який звучить не сильно, не голосно. || Який майже не утворює звуків, не робить шуму. || Ледве чутний. 2) Сповнений тиші, без голосних звуків. •• Ти/ха годи/на година післяобіднього відпочинку, сну (у дитячих садках, лікарнях, санаторіях… … Український тлумачний словник
спокійний — I 1) (який не відчуває хвилювання; який виражає душевний спокій), супокійний, тихий, погідний, погідливий; безтрепетний (який не виявляє страху) Пор. безтурботний 2) (який має вдачу, що відрізняється спокоєм, рівністю), супокійний, рівний; тихий… … Словник синонімів української мови
тихий — I 1) (який звучить слабо, несильно), слаб(к)ий; неголосний, негучний (не дуже гучний); глухий, приглушений, півголосний (який нечітко чується) Пор. беззвучний 2) (сповнений тиші, без голосних звуків), беззвучний, безгомінний, безмовний, мовчазний … Словник синонімів української мови